Хвороби серця і судин

СЕРЦЕВО-СУДИННА СИСТЕМА ЛЮДИНИ

Газета «ФАКТИ» 3 жовтня 2003 р.

Близько 170 тисяч осіб в Україні щорічно переносять інсульт, до 40% хворих гинуть. Тільки 10 — 15% з тих, хто вижив, повертаються до своєї роботи. До факторів ризику відносяться: спадковість, хронічний стрес, життя в екологічно несприятливих умовах, неправильне харчування. За останні 10 років захворювання помітно помолодшав. Серед тих, хто переніс інсульт, є і тридцатипятилетние.

Журнал «Мій Лікар» Лютий, 2005 р.

Згідно з офіційною статистикою, більш ніж кожен другий померлий (62,5%) став жертвою серцево-судинних захворювань. Половина з них (48,5%) загинуло від інфаркту міокарда або інших проявів ішемічної хвороби серця. Додайте до них ще більш третини (32,5%) серцево-судинних смертей, пов'язаних з інсультами та іншими судинними захворюваннями мозку.

Газета «Здоров'я України», грудень, 2005 р.

Починаючи з середини 50-х років минулого століття, поширення захворювань системи кровообігу в більшості країн набуло епідемічного характеру. Вони займають перше місце в структурі смертності громадян України, на кілька порядків випереджаючи смертність від злоякісних новоутворень. В Україні, на відміну від всього цивілізованого світу відбувається щорічне збільшення показників захворюваності серцево-судинної системи.

Більшість з нас живе і не замислюється про те, що в Україні 62,5% людей помирають передчасною смертю від хвороб, пов'язаних з порушеннями роботи серця, серед яких: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, інсульт, інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця та ін

Біда в тому, що в останні роки дані захворювання значно помолодшали, тобто вони проявляються в більш молодому віці. Якщо раніше вважалося, що чоловіки 45 – 50 років вже належать до групи ризику розвитку серцево-судинних захворювань, жінки – після настання менопаузи (до того їх захищають жіночі статеві гормони), то на сьогоднішній день у групі ризику вже 40-річні чоловіки, а в останні роки інфаркти трапляються і у 20 – 25-льотних хлопців.

Незважаючи на те, що у всьому світі причиною смертності №1 є хвороби системи кровообігу, у розвинених країнах світу все більше і більше людей навчилися уникати захворювань серця і продовжувати життя. Про це яскраво свідчать дані, наведені в таблиці.

СМЕРТНІСТЬ ВІД ІШЕМІЧНОЇ ХВОРОБИ СЕРЦЯ
(на 100 тис. населення в середньому в рік)

З таблиці видно, що часові показники смертності в усіх наведених країнах зменшуються, а в Україні – збільшуються. Чому? Тому, що факторів, які призводять до зростання числа серцевих захворювань, з кожним днем стає все більше, а інформованість населення про стан справ в даній області (статистичних даних) та заходи профілактики повністю відсутня. Ось і виходить, що ми повинні самі дбати про своє здоров'я.

Засновник клініки серцевої хірургії в Києві, Микола Амосов писав так:

1. «У більшості хвороб винні не природа, не суспільство, а людина. Найчастіше вона хворіє через лінощі й жадобу, а інколи-й від нерозумності».
2. «Не надійтесь на медицину. Вона непогано лікує багато хвороб, але не може зробити людину здоровою».
3. «Щоб стати здоровим, потрібні власні зусилля, постійні і значні. Замінити їх нічим не можна. На щастя людина так досконалий, що повернути здоров'я можна майже завжди».
4. «Лікарі лікують, а здоров'я потрібно добиватися самому».
5. «Здорова людина буває нещасним, але хворий щасливим бути не може».

У своїй практиці, Микола Амосов не раз довів правоту всіх цих висловів. Він був хірургом, але, в першу чергу, він навчав людей, як бути і залишатися здоровими.

Фактори, що призводять до зростання числа серцевих захворювань: малорухливий спосіб життя; часті стреси; незадовільна екологічна обстановка; шкідливі звички та накопичення вільних радикалів, що раціон харчування з підвищеним вмістом жирів і вживання оброблених, рафінованих і синтетичних харчових продуктів, що призводить до недостатнього надходження в організм амінокислот, вітамінів, мінералів і інших, життєво необхідних біологічно активних речовин; вживання неякісної води і безліч інших. В останні роки все частіше з'являються відомості, що зв'язують серцево-судинну патологію з інфекцією, а значить з поганим станом нашого імунітету.

Як жодна інша система, серцево-судинна система (ССС) схильна до різних захворювань. Тут можна провести аналогію з працюючим автомобілем, швидше зношуються ті деталі і агрегати, які найбільш інтенсивно функціонують. Те ж відбувається і в людському організмі. Серце - орган, який ніколи не відпочиває, протягом усього життя скорочуючись і розслабляючись з середньою частотою близько 70 разів у хвилину, що при середній тривалості життя, складає приблизно 3000 мільйонів скорочень. Протягом усього життя серце перекачує кров по всьому організму. З кров'ю у всі наші органи і тканини надходять поживні речовини і кисень, необхідні для життя, і з нею ж видаляються продукти життєдіяльності організму – відбувається очищення організму від шлаків і токсинів. Серцю, як і всім органам, необхідно харчування, яке надходить з кров'ю. Кров надходить з двох КОРОНАРНИХ АРТЕРІЙ. Якщо коронарні артерії погано пропускають кров (наприклад, при атеросклерозі), то можливий розвиток ішемічної хвороби серця та інфаркту міокарда. Якщо з якихось причин судини погано пропускають кров у мозок, розвивається інсульт. Керує биттям серця нервова структура, звана «водієм ритму», посилає через постійні інтервали часу нервові імпульси на серцевий м'яз. Порушення циркуляції цих сигналів викликають збої в роботі серцевого м'яза - аритмію: пропуски, судорожне позачергове скорочення і інші порушення. Аритмія розвивається у хворих із захворюваннями системи кровообігу, як ускладнення перебігу основного захворювання. Причинами збоїв в роботі «ритмоводителя» є: запалення м'яза серця, порушення її живлення, нестача вітамінів і мінералів, лецитину, деяких амінокислот, недоотримання з їжею поліненасичених жирних кислот, недостатнє надходження в організм коферменту Q10 і багато іншого. Так як судинна мережа має деревоподібну структуру, тобто, розвиток «як і на дереві» – від більш великих гілок відходять більш дрібні гілки — то і величина ураження серця або мозку залежить від того, яка судина (більший або менший) закупорился. Для того, щоб зрозуміти причину закупорки того чи іншого посудини необхідно поговорити про судинах і крові.

Що ж таке здорові судини?

По-перше, у здорових судин стінки еластичні, вони здатні розширюватися і звужуватися у міру необхідності. Розширення судин збільшує кровотік, значить, у тканинах і органах йде більш інтенсивний обмін. Звуження судин, навпаки, уповільнює обмінні процеси. Легко уявити, що станеться, якщо судини будуть вже, ніж потрібно. За вузьким судинах крові проходить менше. Тканини і органи, до яких вони доставляють кров, починають голодувати, а значить, працювати гірше. Крім того, у тканинах і органах накопичуються продукти розпаду, що теж порушує їх функції. Еластичність судин важлива ще й тому, що завдяки їх стиснення і розширення регулюється тиск в артеріях і венах. По-друге, важлива умова нормальної роботи кровоносної системи — це гладкі, неушкоджені стінки судин. За таким судинах кров швидко мчить, не зустрічаючи ніяких перешкод. Пошкодження судин, а також недостатня їх гладкість сприяє утворенню в цих місцях скупчень холестерину, і з часом формування бляшок і тромбів. Пошкодження судин відбувається через скупчення в крові вільних радикалів, які атакують стінки судин зсередини і пошкоджують ендотелій (внутрішнє покриття стінки судини), тому тут дуже важлива якісна робота антиоксидантної системи організму. На жаль, наша антиоксидантна система організму з віком виснажується, і кількість вільних радикалів збільшується.

Кров

Кров підтримує постійний зв'язок між усіма органами і тканинами тіла. Вона складається з формених елементів – еритроцитів, що містять червоний білок – гемоглобін (переносить кисень), лейкоцитів (відповідальних за імунітет), тромбоцитів (їх функція – згортання крові) і плазми, в якій розчинено багато речовин. Кров рідка за рахунок ідеального РІВНОВАГИ згортальної і протизгортальної систем. При порушенні цієї рівноваги, тобто при збільшенні густини крові, а також при скупченні в крові токсинів, в плазмі утворюються згустки крові, які, потрапляючи в посудину, діаметр якого менше ніж розмір згустку, викликають закупорювання цього судини, а, отже, припиняється надходження кисню і необхідних речовин в орган, який живиться через цю посудину. А при тривалій закупорки судини живиться ними орган або його частина приходить у стан омертвіння. В нормальному стані, кров і її формені елементи рухаються по судинах, не прилипаючи до ендотелію, так як той гладкий і блискучий – зсередини нагадує нікельовану трубку. Якщо судина пошкоджена – утворюється тромб, який розсмоктується у міру загоєння судини і просвіт судини відновлюється. А якщо посудина пошкоджений настільки, що вже не може відновитися?

Ще в 1912 році вітчизняний учений АНІЧКОВ Н.Н. ввів термін АТЕРОСКЛЕРОЗ (ущільнення і потовщення стінок судин) за рахунок специфічних бляшок. Спочатку бляшки мають властивість розташовуватися в черевній аорті, артеріях серця і мозку. Потім проникають і в інші органи, залишаючи недоторканими лише артерії верхніх кінцівок. Довгий час ми про це і не підозрюємо. Коли ж симптоми стануть очевидні, боротися з цією проблемою буде дуже складно, часто вже пізно. Ніж «дорослішими» бляшки, тим більше вони звужують просвіт судини, аж до його закупорки, що призводить до інсультів та інфарктів. Виявилось – більшість ліпідів (грец. Lipos – жир) в плазмі крові зв'язані з білками. У такій зв'язці вони називаються ЛІПОПРОТЕЇДИ (вони містять ХОЛЕСТЕРИН). Це складна речовина, що входить до складу багатьох гормонів і мембран майже всіх клітин. Висновок – без холестерину життя неможливе! Згадаймо про РІВНОВАГУ – це поняття стосовно і до обміну цієї речовини. НАДХОДЖЕННЯ і СИНТЕЗ холестерину (у печінці) повинні бути рівні ВИДАЛЕННЮ його з організму. Підвищення рівня холестерину в крові – ще не атеросклероз, а от зміни в судинній стінці обумовлені проникненням холестерину – це і є атеросклероз. Що відбувається при накопиченні холестерину в посудині? Формується атеросклеротична бляшка, яка звужує просвіт судини. Що ж далі? А далі – «чим далі, тим гірше». Спочатку посудину-мішень з бляшкою нічим себе не проявляє до того часу, поки бляшка не перекриє приблизно 70% просвіту судини. Потім з'являється симптоматика з боку органу або тканин, які харчуються через даний хворий посудину. По мірі зростання бляшки відбувається пошкодження ендотелію і на бляшці осідає фібрин – утворюючи тромб, який ще більше перекриває просвіт судини. Це може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті, якщо такий тромб виникає в судинах серця або головного мозку.

А все починається з простого – скупчення шлаків в крові і на стінках кровоносних судин. Навіть у спокійному стані, навіть при вживанні в їжу ідеальних продуктів, в кров потрапляють отрути, шлаки, токсини. Однак, якщо ми маємо проблеми з функціонуванням печінки, або зашлакованностью кишечника, викид в кров шлакоутворюючих речовин значно збільшується. Так розвивається перша проблема – гіпертонія. Додамо до всієї цієї каші в судинах нашу дратівливість, стреси і розвитку гіпертонії не уникнути. На першій стадії артеріальний тиск підвищується у зв'язку з заворушеннями, перевтомою, змінами погоди, при цьому можуть з'являтися головні болі. Потім приєднується тяжкість в голові, запаморочення, дратівливість, підвищена стомлюваність, порушення сну, частішає серцебиття, з'являються болі в ділянці серця, пульсація в кінчиках пальців, в скронях, шум у вухах, особливо при психічному і фізичному напруженні. Але на першій стадії, після відпочинку все нормалізується. На другий – підвищення тиску стабільне і його можна усунути лише застосуванням ліків. На третій стадії перебіг хвороби ускладнюється розвитком змін, як в судинах (атеросклероз), так і в постачаються ними органах (серце, головний мозок, нирки). До них приєднуються симптоми стійких порушень функцій органів (нирок, сітківки ока тощо).

Итак, патология сердца и сосудов развивается медленно, на протяжении многих лет, даже десятилетий. Ишемическая болезнь сердца в виде «загрудинных» болей и ощущения нехватки воздуха проявляется, когда коронарные сосуды сердца перекрыты атеросклеротической бляшкой на 70%. А это означает что, когда проявляются первые клинические симптомы заболевания сердечно-сосудистой системы, болезнь находится на стадии полного развития и в этом случае надо прибегать к масштабному, полноценному лечению, чтобы предотвратить серьезные последствия и повысить качество жизни пациента. Також інсульт – не одноразова подія, а процес, що розвивається в часі і просторі – від незначних функціональних змін до незворотного структурного ураження мозку – некрозу. На частку більшості людей, які перенесли інсульт, випадає важка боротьба з його наслідками, пов'язаними з частковою або повною втратою найважливіших функцій організму – руху, мовлення, пам'яті. Саме тому профілактику серцево-судинної системи треба починати в досить молодому віці, тоді вона буде ефективною і на довгі роки підтримає нормальне функціонування серця і судин.